Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

що ти вирішив

  • 1 шераат

    суд, присуд, розсуд Г-М; йенди шераатына брахты онлары він дав їм можливість вирішувати самим Г; шераат т'есвиносити вирок Г, К; тамам т'естин шерааты ти вирішив цілком вірно СЛ; шерааты битмиш д'есильмиш питання вирішено остаточно Г; ахыр шераат останній суд Г; җемаат шераат громадський суд, суд громади К; пор. шерайат, шераэт.

    Урумско-украинский словарь > шераат

  • 2 elect

    1. n pl
    1) обрані
    2) рел. божі обранці
    2. adj
    1) обраний; найкращий; відбірний
    2) вибраний; знову обраний

    the bride elect — наречена, обраниця

    3. v
    1) вибирати; обирати
    2) робити вибір; приймати рішення, вирішувати
    * * *
    I [i'lekt] n
    1) ( the elect) обранці
    2) peл. божі обранці (тж. God's elect)
    II [i'lekt] a
    1) обраний; добірний; найкращий
    2) обраний, відібраний, ретельно підібраний; тж. як компонент складних слів вибраний; обраний, але який ще не вступив на посаду
    III [i'lekt] v
    1) вибирати, обирати ( голосуванням)
    2) робити вибір, приймати рішення

    English-Ukrainian dictionary > elect

  • 3 rest

    1. n
    1) спокій; відпочинок; сон

    day of rest — вихідний день, неділя

    at rest — а) на спочинку; б) нерухомий

    without rest — без перепочинку, без передишки

    to go (to retire) to rest — лягати відпочивати (спати)

    to take a rest — відпочивати, спати

    2) перен. вічний спокій, смерть
    3) перерва, пауза, перепочинок
    4) військ. позиція «вільно»
    5) нерухомість
    6) місце відпочинку, клуб (для моряків)
    1) тех. упор, опора
    8) тех. супорт
    9) муз. пауза
    10) поет. цезура
    11) (the rest) залишок; решта
    12) решта, інші
    13) (the rest) фін. залишкова сума
    14) фін. резервний фонд

    rest area — військ. район розташування військ на відпочинок

    rest day — день відпочинку, неділя

    rest gown — домашня сукня; халат; пеньюар

    rest halt — військ. зупинка на відпочинок; привал

    rest period — а) перерва під час робочого дня; б) біол. період спокою (рослин, насіння)

    as to the rest — в інших відношеннях; щодо іншого

    2. v
    1) відпочивати; лежати; спати
    2) покоїтися
    3) не працювати, відпочивати
    4) давати відпочинок (спокій)
    5) бути спокійним, не хвилюватися
    6) класти (на щось); притуляти (до чогось)
    7) спиратися (на щось)
    8) обґрунтовувати
    9) ґрунтуватися (на чомусь)
    10) покладатися (на когось, на щось)
    11) покладати (відповідальність на когось, на щось — on, upon, in)
    12) бути віднесеним (на когось); лежати (на комусь; про відповідальність, провину тощо)
    13) залишатися без змін
    14) с.г. залишати під паром
    15) с.г. бути під паром
    16) юр. закінчувати виступ обвинувачення (захисту)
    17) залишатися
    18) арештовувати
    19) накладати арешт
    * * *
    I [rest] n
    1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть
    2) перерва, пауза, перепочинок
    3) вiйcьк. положення "вільно"
    4) нерухомість, непорушність
    5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)
    6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет
    8) мyз. пауза; пoeт. цезура
    II [rest] v
    1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)
    2) відпочивати ( від справ), не працювати

    rest! — вільно! ( команда); давати відпочинок, спокій

    3) бути спокійним, не хвилюватися
    4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати
    5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)
    6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)
    7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані
    8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром
    9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказів
    III [rest] n
    1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта
    2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд

    English-Ukrainian dictionary > rest

  • 4 dead-set

    1. n
    1) мисл. мертва стійка
    2) тупик
    3) рішучість

    to make a dead-set at smb. — а) різко критикувати (цькувати) когось; б) вішатися на шию комусь

    2. adj розм.
    сповнений рішучості
    * * *
    I n
    1) миcл. мертва стойка
    2) глухий кут, тупик
    II a

    English-Ukrainian dictionary > dead-set

  • 5 decision

    n
    1) рішення

    to make (to take) a decision — прийняти рішення, зважитися

    2) юр. визначення, вирок
    3) рішучість, твердість
    4) спорт. перемога по очках
    * * *
    n

    decision box — обч. блок ( перевірки) умови

    2) юp. рішення, визначення (суду; тж. judicial decision, decision of the court)
    3) рішучість, твердість
    4) cпopт. перемога по очкам; присудження перемоги по очкам ( на змаганнях)

    English-Ukrainian dictionary > decision

  • 6 undecided

    adj
    1) невирішений, нерозв'язаний
    2) нерішучий; який вагається
    3) який не зважився (на щось)

    he is undecided whether to go or stay — він не вирішив, іти йому чи залишатися

    4) непевний, неясний
    5) що не встановився (про погоду)
    * * *
    [ˌendi'saidid]
    a
    1) невирішений, нерозв'язаний

    undecided question — невирішене /відкрите/ питання

    2) нерішучий, що вагається
    3) що не прийняв рішення, що не наважився (на що-н.)
    4) невизначений, неясний

    English-Ukrainian dictionary > undecided

  • 7 will

    n ч. ім'я
    Уїлл, Вілл (зменш. від William)
    * * *
    I [wil] n; тк.; sing
    1) воля; сила волі

    strong [weak, iron] will — сильна [слабка, залізна]воля

    a will of one's own — свавілля; упертість

    2) бажання, воля

    thy will be done — бібл. нехай буде воля твоя

    will to win /to victory/ — жага перемоги

    at will — на розсуд, за бажанням

    tenant at will — орендатор, який може бути виселений в будь-який час /без попередження/; he may come and go at will він може приходити та уходити, коли захоче

    to do smth of one's own free will — зробити що-н. за власним бажанням

    to work /to have/ one's will — робити по-своєму

    to work one's will upon smb — нав'язати кому-н. свою волю

    to be at smb 's will — бути в чиємусь розпорядженні

    with the best will (in the world) — як би нам цього не хотілося; icт. прохання; наказ

    3) енергія, ентузіазм; інтерес
    4) заповіт, остання воля (юp. last will and testament)

    to make /to draw up/ a will — скласти заповіт

    at will! — вiйcьк. одиночний вогонь! ( команд)

    to take the will for the deed — бути вдячним за одне лише бажання допомогти; задовольнятися чиїми-н. обіцянкам

    where there's a will, there's a way — пpиcл. де хотіння, там, вміння

    II [wil] v
    підвищ. ( willed)
    1) виявляти волю, бажання; хотіти, бажати

    whatever he wills he may accomplish — що б він не задумав, він все може зробити

    2) змушувати; вселяти

    to will smb to do /into doing/ smth — змусити кого-н. зробити що-н.

    III [wil] v
    ( would) виражає
    1) бажання, прагнення, намір, схильність

    I will do it — я ( залюбки) зроблю це

    I will not /won't/ do it — я не збираюсь /не хочу, не бажаю/ це робити

    come whenever you will — приходьте, коли захочете /забажаєте/; do as you will роби як знаєш

    they have to obey, whether they will or not — вони змушені коритися, хочуть вони цього чи ні; рішучість

    I can and I will learn it — я можу вивчити це, обов'язково вивчу

    I have made up my mind to go and go I will — я вирішив піти, нічого мене не зупинить

    2) прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)

    will you tell me the time — є скажіть, будь ласка, котра годинає

    won't you sit down — є сідайте, будь ласка; розпорядження або наказ

    will you remember that you have to be here at three — не забудь, що в три ти повинен бути тут

    just wait a moment, will you — є зачекайте хвилинку, будь ласка

    you will do what I say at once — ти негайно зробиш, що я тобі скажу

    shut the door, will you — є закрий двері (будь ласк;)

    3) можливість, здібність

    the back seat will hold three passengers — на задньому сидінні вмістяться /можуть сидіти/ три пасажири

    this'll be our train — це, мабуть, наш поїзд

    you will remember... — як ви пам'ятаєте...

    you will have read that article — ви, мабуть, читали цю статтю

    what will be, will be — чому бути, того не уникнути

    boys will be boys — хлопці завжди залишаються хлопцями, хлопці є хлопці

    6) дія або звичний стан, що повторюються

    there he'll /he will/ sit hour after hour — він сидить /просиджує/ там годинами

    he will have his little joke, the doctor — емоц. -підсил. полюбляє ж він пожартувати, цей лікар!

    7) допоміжне дієслово слугує для побудови форми майбутнього часу для 2, 3 особи

    I shall tell you everything and you will give me your opinion — я вам все розкажу, а ви мені висловите свою думку

    come what will — будь що буде; I'll be hanged if... щоб мені провалитися на цьому місці, якщо...

    IV [wil] n; діал. V [wil] a; діал.
    той, що заблукав, збився зі шляху; розгублений, той, що заплутався

    English-Ukrainian dictionary > will

  • 8 will

    I [wil] n; тк.; sing
    1) воля; сила волі

    strong [weak, iron] will — сильна [слабка, залізна]воля

    a will of one's own — свавілля; упертість

    2) бажання, воля

    thy will be done — бібл. нехай буде воля твоя

    will to win /to victory/ — жага перемоги

    at will — на розсуд, за бажанням

    tenant at will — орендатор, який може бути виселений в будь-який час /без попередження/; he may come and go at will він може приходити та уходити, коли захоче

    to do smth of one's own free will — зробити що-н. за власним бажанням

    to work /to have/ one's will — робити по-своєму

    to work one's will upon smb — нав'язати кому-н. свою волю

    to be at smb 's will — бути в чиємусь розпорядженні

    with the best will (in the world) — як би нам цього не хотілося; icт. прохання; наказ

    3) енергія, ентузіазм; інтерес
    4) заповіт, остання воля (юp. last will and testament)

    to make /to draw up/ a will — скласти заповіт

    at will! — вiйcьк. одиночний вогонь! ( команд)

    to take the will for the deed — бути вдячним за одне лише бажання допомогти; задовольнятися чиїми-н. обіцянкам

    where there's a will, there's a way — пpиcл. де хотіння, там, вміння

    II [wil] v
    підвищ. ( willed)
    1) виявляти волю, бажання; хотіти, бажати

    whatever he wills he may accomplish — що б він не задумав, він все може зробити

    2) змушувати; вселяти

    to will smb to do /into doing/ smth — змусити кого-н. зробити що-н.

    III [wil] v
    ( would) виражає
    1) бажання, прагнення, намір, схильність

    I will do it — я ( залюбки) зроблю це

    I will not /won't/ do it — я не збираюсь /не хочу, не бажаю/ це робити

    come whenever you will — приходьте, коли захочете /забажаєте/; do as you will роби як знаєш

    they have to obey, whether they will or not — вони змушені коритися, хочуть вони цього чи ні; рішучість

    I can and I will learn it — я можу вивчити це, обов'язково вивчу

    I have made up my mind to go and go I will — я вирішив піти, нічого мене не зупинить

    2) прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)

    will you tell me the time — є скажіть, будь ласка, котра годинає

    won't you sit down — є сідайте, будь ласка; розпорядження або наказ

    will you remember that you have to be here at three — не забудь, що в три ти повинен бути тут

    just wait a moment, will you — є зачекайте хвилинку, будь ласка

    you will do what I say at once — ти негайно зробиш, що я тобі скажу

    shut the door, will you — є закрий двері (будь ласк;)

    3) можливість, здібність

    the back seat will hold three passengers — на задньому сидінні вмістяться /можуть сидіти/ три пасажири

    this'll be our train — це, мабуть, наш поїзд

    you will remember... — як ви пам'ятаєте...

    you will have read that article — ви, мабуть, читали цю статтю

    what will be, will be — чому бути, того не уникнути

    boys will be boys — хлопці завжди залишаються хлопцями, хлопці є хлопці

    6) дія або звичний стан, що повторюються

    there he'll /he will/ sit hour after hour — він сидить /просиджує/ там годинами

    he will have his little joke, the doctor — емоц. -підсил. полюбляє ж він пожартувати, цей лікар!

    7) допоміжне дієслово слугує для побудови форми майбутнього часу для 2, 3 особи

    I shall tell you everything and you will give me your opinion — я вам все розкажу, а ви мені висловите свою думку

    come what will — будь що буде; I'll be hanged if... щоб мені провалитися на цьому місці, якщо...

    IV [wil] n; діал. V [wil] a; діал.
    той, що заблукав, збився зі шляху; розгублений, той, що заплутався

    English-Ukrainian dictionary > will

  • 9 польза

    користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.
    * * *
    1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності
    2) (нажива, барыш) зиск, -у

    Русско-украинский словарь > польза

  • 10 усандыр-

    набридати, докучати, обтяжувати Г, К; азиз фикир этти йолунҗейедэк хайрысыны / ғайырсыны усандыр (м) айым / нышандырмайым дэди святий подумав і вирішив до кінця свого шляху більше нікого не обтяжувати К / Г.

    Урумско-украинский словарь > усандыр-

  • 11 Тодорський, Симон

    Тодорський, Симон (Теодоровський Симеон) (1700, побл. Києва - 1754) - укр. мислитель, вчений-філолог Н. ародився в сім'ї козака Переяславського полку, початкову освіту здобув удома. 1717 р. поступив до КМА, де навчався до 1727 р. Маючи нахил до вивчення орієнталістики, вирішив продовжувати освіту за кордоном. Прямуючи в Європу через Петербург і Ревель, ймовірно, познайомився з Прокоповичем, який неодноразово допомогав йому в подальшому житті. Потрапивши до Німеччини, в ун-т м. Галле, вивчав гебрейську, сирійську, арабську та халдейську мови і культури під керівництвом Міхаеліса. Одночасно Т. зблизився з пієтистами і почав відігравати в їхньому середовищі помітну роль Н. а прохання їхнього чільного діяча Франке переклав з нім. мови на укр. програмовий твір пієтизму Арндта "Чотири книги про правдиве християнство", яка вийшла друком 1735 р. Переклав він і інші твори Арндта, Франке. Ці переклади Т. розшукав Чижевський і результати їх дослідження опублікував у праці "Українські друки в Галле" (Краків - Львів, 1943). Т. імпонували ідеї пієтистів про необхідність передумови всього людського життя на засадах християнства. Розв'язання цієї проблеми, на думку Т., повинно здійснюватися через внутрішні зусилля кожної людини. Тому центральними в його роздумах є такі поняття, як "внутрішня людина", самопізнання, духовне і моральне вдосконалення, теозис. Після Галле Т. ще рік провчився в ун-ті міста Ієни, де викладав друг Прокоповича, відомий теолог, філософ і правознавець Буддей. В останні роки навчання в Німеччині Т. отримував стипендію від тогочасного Київського митрополита Заборовського. Повернувшись на батьківщину, Т. став ординарним проф. в КМА, викладачем нім., грецьк. та гебрейськ. мов. Одночасно продовжував розпочату ще в Галле підготовку до друку укр. корпусу Біблії (видана 1751 р. т. зв. "Єлисаветинська Біблія"). Т. був учителем Сковороди і справив значний вплив на формування його філософських поглядів. 1740 р. Т. постригся в ченці і розпочав проповідницьку діяльність у Братській та Лаврській церквах, згодом став єпископом Псковським і Нарвським та наставником у православній вірі майбутніх рос. царів Петра III та Катерини II. В цей час він спілкується з О. та К. Розумовськими і має певний вплив на укр. справи. Перекладацька, професорська та проповідницька діяльність Т. сприяла розвиткові укр. культури, особливо етико-антропософського напряму в тогочасній філософії.

    Філософський енциклопедичний словник > Тодорський, Симон

  • 12 решать

    несов.; сов. - реш`ить
    1) вирі́шувати, -шую, -шуєш и виріша́ти, ви́рішити, поріша́ти, поріши́ти; ( выносить решение) ухва́лювати, -люю, -люєш, ухвали́ти (ухвалю́, ухва́лиш), (сов.: обычно с неопр.) покла́сти, -кладу́, -кладе́ш; ( постановлять) постановля́ти, постанови́ти, -новлю́, -но́виш, сов. приректи́, -речу́, -рече́ш; ( рассуживать) розсу́джувати, -джую, -джуєш, розсуди́ти, -суджу́, -су́диш; ( приходить к выводу) зва́жувати, -жую, -жуєш, зва́жити; ріша́ти, ріши́ти, (принимать решение с неопр.) ріша́тися, ріши́тися; (сов.: посоветовавшись) ура́дити, -джу, -диш, ура́дитися, зра́дитися, ура́яти, уложи́ти (уложу́, уло́жиш) собі́

    \решать шено́ — и

    подпи́сано — ухва́лено й підпи́сано

    \решать ши́л оста́ться — ви́рішив залши́тися (лиши́тися)

    \решать ши́ть судьбу́ — (у́часть) ви́рішити до́лю

    суд \решать ши́л приостанови́ть де́ло — су́д ухвали́в (ви́рішив, постанови́в) припини́ти спра́ву

    2) ( находить ответ) розв'я́зувати, -зую, -зуєш, розв'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш; (разрешать, выполнять, осуществлять) вирі́шувати и виріша́ти, ви́рішити; ріша́ти, ріши́ти

    \решать ши́ть зага́дку — розв'яза́ти за́гадку

    3) (лишать чего-л.; убивать) ріша́ти, ріши́ти; (сов.: прикончить) поріши́ти

    \решать ши́ть жи́зни — ріши́ти життя́, поріши́ти

    Русско-украинский словарь > решать

  • 13 предрешать

    предрешить передрішати, передрішити, вирішати, вирішити, розвязувати, розвязати наперед, (предопределять) прирішати, прирішити. [Не передрішаючи заздалегідь, який то буде лад (Грінч.). Що бог прирішив, не втямить ніхто і ніяк (Крим.)]. Не -шая вопроса о том… - не вирішаючи (не розвязуючи) наперед питання про те… Не -шайте событий - не попереджайте подій. Предрешённый - передрішений, вирішений наперед, прирішений. -ться - передрішатися, передрішитися, вирішатися, вирішитися, розвязуватися, розвязатися наперед.
    * * *
    несов.; сов. - предреш`ить
    1) ( решать наперед) вирі́шувати и виріша́ти напере́д, ви́рішити напере́д, передріша́ти, передріши́ти
    2) ( обусловливать) зумо́влювати, зумо́вити, обумо́влювати, обумо́вити; ( предопределять) визнача́ти и визна́чувати [напере́д], ви́значити [напере́д]; (давать в удел, обрекать) приріка́ти, приректи́

    Русско-украинский словарь > предрешать

  • 14 решаться

    несов.; сов. - реш`иться
    1) (на что, с неопр. - принимать решение) вирі́шувати, -шую, -шуєш и виріша́ти, ви́рішити (що, с неопр.); ( отваживаться) зва́жуватися, -жуюся, -жуєшся, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, відва́жуватися, відва́житися, ва́житися, пова́житися, ріша́тися, ріши́тися (на що, с неопр.); (найдя в себе силы, смелость) перемага́тися, перемогти́ся, -мо́жуся, мо́жешся

    не зна́ет, на что \решаться ши́ться — не зна́є, що роби́ти

    не \решаться ша́ется сказа́ть — не зва́жується (не нава́жується, не відва́жується, не насмі́люється) сказа́ти

    после до́лгих колеба́ний \решаться ши́лся поеха́ть — пі́сля до́вгих вага́нь (по до́вгому вага́нні) ви́рішив пої́хати

    2) (получать решение, исход) розв'я́зуватися, -зується, розв'яза́тися, -в'я́жеться; (о задане, вопросе) вирі́шуватися, -шується и виріша́тися, ви́рішитися, ріша́тися, ріши́тися
    3) ( лишаться) ріша́тися, ріши́тися

    \решаться ши́лся ума́ — з'ї́хав (зсу́нувся) з глу́зду

    \решаться ши́ться жи́зни — ріши́тися життя

    4) страд. несов. ухва́люватися, -люється; розв'я́зуватися; вирі́шуватися

    Русско-украинский словарь > решаться

  • 15 порешить

    1) (дело) вирішити (справу); (принять решение) покласти, урадити и -тися, прирадити (що робити); срв. Решить. [Молодь поклала оборонятись (Коцюб.). І поклав у першу неділю сватів заслати (М. Вовч.). Порадились, порадились і урадили послухати пана(Франко). А чи урадилися ви, хлопці, як-же саме зробити, щоб було вже добре? (Бердян.). В середу прирадили ми вінчатися (Кониськ.)]. -шить на чём - стати на чому. На том и -ли - на тому й стали. [Порадились ми з дівчиною, побідкались і стали на тому, що вона піде у найми (Коцюб.)];
    2) (убить) рішити, (грубо) упорати кого. -шил сам с собою - рішив сам з собою. -шил своего врага - рішив (упорав) свого ворога.
    * * *
    1) ( решить) ви́рішити, поріши́ти; (обычно с неопр.) покла́сти; ( закончить) кінчи́ти, закінчи́ти и закі́нчити
    2) (уничтожить; убить) ріши́ти; ( прикончить) поріши́ти

    Русско-украинский словарь > порешить

  • 16 клин

    1) клин (-на), ум. клинок (-нка), клинець (-нця), клинчик, соб. клиння. [Клин клином виганяють (вибивають) (Приказка). Рубай, сину яворину, - добре клиння буде (Пісня). Тупий клинок твердого сука коле (Куліш)]. Клин деревянный для глухой заклинки - плішка, заплішка. Клин железный - клинець залізний, глоба. Забивать клин, -нья во что - вганяти (забивати) клина, клиння в що, клинцювати що. Сбивать, сбить -ньями - склинцьовувати, склинцювати що, приганяти, пригнати клинцями що. Колоть дрова -ньями - колоти дрова клинцями. Укреплять, -пить деревянным -ном - плішити, заплішувати, заплішити що. [Заплішив сокиру]. Плужный клин - заборозник, заборозенник, хвостовик, захватич. Клин в мельничном валу - металь (-ля), метальня. Клин для укрепления косы на косовище - пасклин (-на), пасклинь (-ня), (железный) глобок (-бка). Хоть клин на голове теши - хоч кілок на голові теши (Приказка). Свет -ном сошёлся - світ мов зав'язаний (Звин.). Свет не -ном сошёлся - не тільки світа, що в вікні (Приказка). Борода -ном - цапина борода, борода клинцем (Тесл.). Как ни кинь, а все клин - як не мостись, а все мулько; і сюди гаряче, і туди боляче (Приказки);
    2) (кусок ткани) клин, ум. клинок (-нка), клинець (-нця), клинчик, соб. клиння; косяк, ум. косячок (-чка). [Вирізав клинчик (Март.). Вшито клиння (Шухев.)];
    3) (остроугольный участок земли) клин, заріжок (-жка), ум. заріжечок (-чка), зазубник, закло, (оврага) клин. [Яр входив у ліс вузьким клином (Н.-Лев.). Отой заріжечок скопай на квітки (Борзенщ.). Під житом на заклі лежав (Кон.)];
    4) (участок севооборота) рука, клин. [У трьох руках поле (Полтавщ.). Яровий клин. У мене по одній десятині на кожну руку (Звиног.)].
    * * *
    ( предмет) клин; ( участок земли) клин, -у

    Русско-украинский словарь > клин

  • 17 determine

    [dɪ'tɜːmɪn]
    v
    1) визнача́ти; встано́влювати

    being determines consciousness — буття́ визнача́є свідо́мість

    2) вирі́шувати; приму́шувати

    he determined on staying — він ви́рішив зали́ши́тися

    this determined him to act immediately — це приму́сило його́ зва́житися на нега́йні ді́ї

    3) заст. обме́жувати
    4) юр. закі́нчуватися

    English-Ukrainian transcription dictionary > determine

См. также в других словарях:

  • Марчук, Евгений Кириллович — …   Википедия

  • Цифровое телевидение на Украине — Содержание 1 Наземное вещание 1.1 DVB T 1.2 DVB T2 2 См. также …   Википедия

  • УДАР (партия) — У этого термина существуют и другие значения, см. Удар (значения). «УДАР (Украинский демократический альянс за реформы) Виталия Кличко» УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка Лидер: Ви …   Википедия

  • Хиндутва — Статья по тематике Индуистская политика Основные партии Бхаратия джаната парти · Шив сена · Акхил бхаратия хинду махасабха Прекратившие существование Бхаратия джана сангх · Рам раджья паришад Понятия …   Википедия

  • Хан, Шах Рух — Шах Рух Кхан хинди शाहरुख़ ख़ान урду شاہ رخ خان Дата рождения …   Википедия

  • Хан, Шахрух — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Хан. Шахрух Хан хинди शाहरुख़ ख़ान урду …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»